Для яких потреб нові гелікоптери?


29 травня 2018 року Україна в особі Міністерства внутрішніх справ та франко-німецькою компанією «Airbus helicopters» підписали контракт на поставку 55 гелікоптерів. Про цю подію гучно відрапортувало МВС  та особисто Арсен Аваков.

«Сьогодні ми підписали угоду між французькою і українською стороною, загальна вартість якої близько 551 мільйона євро. За умовами угоди, французька сторона в два етапи передасть Україні спочатку 37 вертольотів компанії Airbus, а потім ще 18 вертольотів. З них 21 гелікоптер – моделі Н225 – гвинтокрили, які мають вантажопідйомність більше 10 тонн. Така техніка не випускається в Україні, а нам вона дуже потрібна. Уже цього року ми отримаємо перші чотири машини», – розповів Аваков.

Гелікоптери компанії Airbus Helicopters. Зліва-праворуч: H125, H145,H225.

 

Преса оперативно розповсюдила рапорт міністерства. Не менш оперативно на новину відгукнулися професійні тролі та пересічні користувачі соціальних мереж. Найбільш ємною цитатою, яка показала реакцію соціальних мереж стала репліка :

«Мало нам битих поліцейських «Пріусів» на дорогах, так тепер ще гелікоптери з неба падатимуть. Як страшно жити!».

Автор пропонує абстрагуватись від в’їдливих коментарів і поглянути на це питання більш детально. Тим більше, що вартість закупки в п’ятсот мільйонів євро все таки не є пересічною подією. Хай читача не бентежить той факт, що автор розбиратиме подію двомісячної давнини.

В теорії все наче зрозуміло. Силові відомства держав світу використовують мають у своєму розпорядженні авіаційний парк літаків та гелікоптерів.  Найбільш затребуваною є їх робота у відомствах служб з надзвичайних ситуацій. Авіація є просто незамінною під час ліквідації наслідків стихійного лиха, як-от  боротьбі з лісовими пожежами, пошук та евакуація постраждалих з зон стихійного лиха, рятувальні операції на морі.  В меншій мірі авіація затребувана для виконання суто поліцейських задач: наприклад швидка доставка спеціальних підрозділів поліції, чи забезпечення безпеки дорожнього руху.

Припустимо, що бюрократичних перепон у використанні гелікоптерів не буде. Тим паче організаційно МНС підпорядковується МВС. Але у автора виникає два суттєвих запитання – а з якою метою власне було закуплено ці вартісні гелікоптери?

Давайте звернемося за інформацією до сайту виробника. Предметом закупки є три моделі гелікоптерів: Н125, Н145, і Н225. Всі три гелікоптери попри різні технічні характеристики мають спільну рису – комплектацію відповідно до конкретної задачі.  Ці гелікоптери можуть бути укомплектовані для виконання наступних задач: обслуговування операцій з добування нафти у морі, пошуково-рятувальні операції в зоні стихійного лиха, загальні авіаційні роботи, та приватні перевезення пасажирів. У останньому варіанті гелікоптери комплектуються для забезпечення максимального комфорту перевезення пасажирів (читай – ВІП-персон): гелікоптери Н125 і Н145 отримують ексклюзивний внутрішній дизайн салону та шкіряний інтер’єр, а Н225, може включати в себе лаунж-зону, бортову кухню та туалет. Всі три модифікації вирізняються малошумністю та звукоізоляцією кабіни.

Інтер’єр салону гелікоптера для перевезення ВІП-персон. Фото з сайту компанії Airbus Helicopters.

За голосними рапортами інформація про комплектацію гелікоптерів лишилася поза увагою. Враховуючи, що в країнах колишнього Радянського союзу дуже популярним є використання службової техніки, в т.ч. авіаційної для задоволення індивідуальних забаганок міністрів та чиновників всякого рангу, автора мучать сумніви, а чи дійсно вищевказана техніка закуплена для потреб, заявлених МВС? Чи дійсно ці гелікоптери укомплектовані для санітарної евакуації з зон стихійного лиха? А можливо авіаційна техніка просто встане в ряд з розкішним автопарком, який призначений для перевезення вищого чиновництва МВС і особисто міністра до місця роботи і назад, а також на дачу чи риболовлю? Ну справді, скільки ж можна викликати гнів електорату блокуванням цілих проспектів для проїзду урядових автомобільних кортежів? Тим паче займатися цим під час виборчої кампанії! Звичайно автор припускає, що певна кількість гелікоптерів буде направлена для виконання спеціальних задач поліції. Але знову ж таки виникає питання «скільки» і для яких саме потреб?

Першим, хто започаткував в Україні традицію перевезення віп-персон гелікоптерами став Віктор Янукович.  Для забезпечення комфортного перевезення президента було орендовано за державний кошт гелікоптер класу люкс Agusta 139. Мало того, спеціально для потреб президента на схилах Дніпра прямо навпроти споруди Верховної Ради було побудовано монструозного вигляду комплекс з двома гелікоптерними майданчиками. Персони псевдоеліти міняються, але їхня жадоба до коштовного комфорту нікуди не зникає. А весь цей комфорт оплачується з державного бюджету…

 

Зворотній бік неслужбового використання авіації. Фото російського гелікоптера МІ-171, який розбився на Алтаї 9 січня 2009 року. Група високопоставлених російських чиновників  та бізнесменів відправилася на гелікоптері компанії «Газпромавіа»…. постріляти гірських баранів. Внаслідок гонитви за звірами пілот не справився з керуванням, і гелікоптер розбився. Загинуло 7 чоловік.
Страшно уявити, для яких «розваг» може використовувати МВС дорогущі гелікоптери……

Проте автор далі не буде висвітлювати корупційну складову цього питання. Тому що розслідуваннями корупції займаються інші спеціалісти і набагато більш професійно. Натомість автор хоче задати друге (набагато важливіше) запитання. Чому вартісна гелікоптерна техніка не закуплена для потреб війни? Яка триває з 2014 року. Яка вже забрала десятки тисяч людських життів. Яка призвела до окупації значної частини території України!

Починаючи з корейської війни гелікоптери відігравали все більшу роль у успішному виконанні бойових операцій. Тривала В’єтнамська війна, а також радянська інтервенція у Афганістан взагалі стала війнами гелікоптерів. З кожним роком їх роль постійно зростає. Окрім власне ролі медевака, гелікоптери є просто незамінним засобом швидкого перекидання військових підрозділів у район бойових дій. Але найбільш ефективним  і затребуваними є ударні гелікоптери, призначені для пошуку і знищення супротивника. Той хто володіє небом – той володіє полем бою, а значить – є переможцем. І гелікоптери є складовою частиною такої  перемоги. Наприклад: протягом операції Iraqi Freedom (вторгнення армії США та її союзників у Ірак у 2003 році) одна ескадрилья з 18 ударних гелікоптерів уразила 697 цілей, в тому числі 167 одиниць бронетанкової техніки, 112 ствольних зенітних установок, 25 ракетних позицій, 82 артилерійські гармати, 156 автомобілів. З 20 березня по 13 травня 2003 р. «Супер Кобри» ескадрильї налітали в бойових умовах 1957 годин в умовах пустелі, з  її спекою та піщаними бурями.

 

Ударний гелікоптер AH-1W «Super Cobra» Корпусу морської піхоти США.

Чи працює українська військова авіація? Так працює. На радянській техніці, яка доживає останні дні. На ремонт якої немає запасних частин та агрегатів. Без нової техніки та нових пілотів. Лише у якості нечисельного евакуаційного транспорту. Без виконання задач по розвідці. Врешті решт без безпосередньої підтримки військ нищівним вогнем на полі бою. Чи можна вважати таку роботу ефективною? Безумовно ні.

Природнім і логічним для держави є закупівля саме бойових гелікоптерів. Принаймні для використання у якості медеваків. Але більше – у якості ударних бойових одиниць. І на Донбасі, навіть за умов дотримання химерних Мінських домовленостей, саме для ударних гелікоптерів знайдеться робота. Збройні сили Російської федерації, попри режим тиші регулярно обстрілюють територію України та підрозділи ЗСУ за допомогою артилерійських гармат та ракетних систем залпового вогню (РСЗВ). Оснащені сучасним прицільним обладнанням та високоточним озброєнням, бойові гелікоптери здатні за будь якого часу доби знаходити і знищувати вогневі позиції російської артилерії, і таким чином суттєво зменшити кількість обстрілів української території.

Але чомусь, незважаючи на війну, держава вперто продовжує оснащувати сучасною технікою та озброєнням силові підрозділи Міністерства внутрішніх справ, які відсутні на Східному фронті. 

І знову же повертаємось до питання комплектації гелікоптерів. Безумовно, що для потреб МНС потрібні пошуково-рятувальні гелікоптери. Але чи дійсно вони будуть саме пошуково-рятувальними? А не скажем «гелікоптерами представницького класу», на одному яких так любив розсікати ростовський вигнанець Віктор Янукович.

Курт Оберст

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

1587
коментарі відсутні

Дивiться також