Е-медицина – лікарі Донецької області вивчають досвід Дрогобича


Реформування системи охорони здоров’я, окрім зміни підходів до організації надання медичних послуг, також має на увазі впровадження електронних сервісів на всіх етапах проведення реформи. Як все нове, Е-медицина з засторогою сприймається як лікарями, так і пацієнтами.

Місто Дрогобич Львівської області вже далеко просунулося в цьому напрямку. Два роки тому було розпочато проект “Дрогобич – Smart City” (розумне місто), а з 2017 року у всіх амбулаторіях запрацювала система E-health.

Які можливості електронної медицини використовуються на первинному рівні охорони здоров’я, які переваги вже відчули пацієнти та медичні працівники та що планується робити далі, лікарям Донеччини розповів Дрогобицький міський голова Тарас Кучма. Пан Тарас у минулому – військовий лікар, тому він гарно розуміється на медичних питаннях.

Усі технічні нюанси пояснив Станіслав Гайдер, начальник відділу інформаційних технологій та аналізу виконкому Дрогобицької міської ради. Захід організував Павло Островський, редактор інформаційних продуктів руху “Сильні громади” ГО “Центр UA”.

“Впровадження Е-медицини у нашому місті розпочалося з електронного запису до лікаря. Спочатку нововведення просувалося доволі повільно. У перші місяці лише одиниці дрогобичан скористалися новими зручностями, а зараз ми маємо по 12 тисяч електронних записів на місяць. І це в місті, де проживають 75 тисяч осіб. Було багато побоювань, що люди похилого віку не зможуть користуватись цією послугою. Однак аналіз свідчить про зворотнє – вони легко опанували алгоритм дій і відчули зручність сервісу, коли не потрібно зайвий раз йти до регістратури, щоб отримати талон, коли можна самому обрати час відвідування лікаря, а потім не чекати прийому під дверима кабінету”, – розказав Тарас Кучма.

За словами очільника міста, на перших порах впровадженню електронного запису перешкоджав навіть супротив лікарів, до яких прийшлося запровадити адміністративні важелі впливу. Це зрозуміло, адже система об’єктивно, без приписок, дозволяє оцінити навантаження на кожного лікаря. І відповідно, нараховувати зарплату.

Тепер, коли розпочався процес підписання декларацій, система E-health запрацювала набагато ширше. До речі, за допомогою сервісу це можна зробити, не виходячи з дому.

“Станом на початок жовтня в медичних закладах Дрогобича громадяни підписали 46128 декларацій, з них 5219 – дистанційно, через систему Е-медицини. Дані по кожному лікарю є у відкритому доступі, щоби кожен пацієнт міг бачити, хто вже набрав нормативну кількість декларацій, а хто ще вільний. І для цього не треба бігати по кабінетах”, – уточнив Станіслав Гайдер.  

Ще одне рішення, яке вже працює у Дрогобичі – електронний паспорт пацієнта, куди вноситься історія хвороби, результати обстежень та усі необхідні файли (наприклад рентген). Ця інформація доступна, як в особистому кабінеті пацієнта, так і у лікаря.

Наступними кроками будуть впровадження системи E-health у стаціонарах і лабораторіях. Це дозволить бачити повну дорожню карту пацієнта – від первинної до вторинної ланки медичного обслуговування. Так поступово буде формуватися електронна карта кожного пацієнта. Як окремо зазначив Станіслав Гайдер, декілька ступенів захисту гарантують повну конфіденційність особистих даних. 

Наразі Міністерство охорони здоров’я не обмежує Центри первинної медико-санітарної допомоги у виборі програмного забезпечення для встановлення E-медицини. Єдина вимога – воно повинно бути ліцензованим та інтегрованим з E-health. Зараз можуть використовуватись більш десятка різних продуктів від іноземних і вітчизняних розробників. У Дрогобичі обрали львівську IT-компанію, яка розробила уніфіковану програму. Нею можуть одночасно користуватись пацієнти, лікарі та керівники установ, але кожен має доступ тільки до певної інформації.

Головним лікарям Донецької області, котрі ще не визначились з вибором програми, було цікаво побачити, як ці рішення працюють на практиці. Деякі електронні сервіси вже впроваджуються у “первинках”. Про свої напрацювання та намагання покращити електронні сервіси розповів Андрій Петриченко, головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради.

Бахмутський район доволі складний – він представлений достатньо великими населеними пунктами й маленькими селами та селищами. Тому надання медичної допомоги в даній ситуації досить проблематичне, і підходи до цього абсолютно різні, оскільки існують задосить великі міста такі як Сіверськ, Часів Яр, Світлодарськ, селище Миронівське, в яких працюють великі амбулаторії. А також є і маленькі, дуже депресивні регіони, які знаходяться на лінії розмежування – це і селища Луганське, Новолуганське, де є невеличкі амбулаторії-монопрактики, в яких працюють по одному-два лікаря. Тому принципи надання медичної допомоги дещо відрізняються.

“Медична реформа передбачає в тому числі й впровадження електронного документообігу, тому електронна складова, перехід на електронну медицину для нас дуже актуальні, особливо виходячи з протяжності та логістики району. Ми намагаємось працювати в даному напрямку, і на сьогодні створили сайт з великою кількістю опцій. Там є можливість електронного запису на прийом, дистанційних консультацій лікарів, проведення телемедичних консультацій спеціалістами другого рівню. Практично всі наші амбулаторії оснащені інтернетом, у нас є достатня кількість оргтехніки. І зараз ми як раз знаходимось на порозі вибору медично-інформаційної системи, у зв’язку з цим мені дуже цікаво було ознайомитись з досвідом Дрогобича”, – зазначив Андрій Петриченко.


Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

1470
коментарі відсутні

Дивiться також