Хранителька найдорожчих моментів щастя


Юлія Ланкіна з Дружківки, закінчивши Донбаську державну машинобудівну академію за спеціальністю «економіст, бухгалтер», працювала митним брокером спочатку у Краматорську, а потім у Донецьку. Життя жінки складалося саме так, як мріялося, – стабільна робота, омріяне заміжжя та довгоочікуване народження дітей.

Чоловік Юлії – приватний підприємець, у вільний від роботи час  підробляв весільним та святковим фотографом-оператором. Після народження доньки жінка долучилась до чоловікової діяльності і почала обробляти фотографії та монтувати відео. Вона постійно вчилася тонкощам фотомистецтва, освоювала корекцію кольору і опановувала нові програми з редагування фото та відео матеріалів.

Юлія завжди мріяла почати фотографувати. В 2012 році жінка  спробувала самостійно зробити фотосесію свята друзів. Фото із заходу сподобалися замовникам. Відтоді Юлія почала все більше віддаватися улюбленій справі і вдосконалюватися у фотографуванні.

Події 2014 року змусили сім’ю Ланкіних повернутися у Дружківку та почати все з нуля. Щоб гідно утримувати родину, чоловік Юлії був вимушений поїхати на заробітки, а їй самій довелося звернутися за допомогою у працевлаштуванні до фахівців служби зайнятості. Проаналізувавши вміння жінки та врахувавши її захоплення, Юлії запропонували започаткувати власну справу.

Навчання на курсі «Основи підприємницької діяльності» на базі Донецького центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості дозволило Юлії зав’язати нові знайомства та отримати вагому підтримку і розуміння у викладачів. Впевненості також надали знання з правового забезпечення бізнесу. Все це надало можливість впевнено та з надією дивитись у власне майбутнє.

Сьогодні бізнес-леді Юлія Ланкіна надає послуги з друку, ксерокопіювання, робить фото на документи та обробляє їх за замовленням. Але все ж творчі уподобання жінки залишаються на боці фотозйомки.

«Я дуже люблю працювати з дітьми, бо вони щирі і яскраві! – захоплено підсумувала Юлія. – Мій улюблений знімок, коли, простягаючи до мене руки, біжить полем дочка Даринка, а за нею розсипає промені сонце. Цей момент невимовного щастя назавжди буде з нами. Я жадаю зберігати і дарувати такі моменти оточуючим».

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

612
коментарі відсутні