«Малоросія» як частина стратегії Кремля чи черговий доказ «втоми» Москви від самопроголошених республік


Резонансною подією безсумнівно стало «створення» 18 липня у Донецьку нової «держави» так званої «Малоросії», про що повідомив голова самопроголошеної «ДНР» Олександр Захарченко. Згідно із заявою, у Донецьку відбулося підписання політичної декларації про створення нової держави, яка стане правонаступницею України. Нове державне утворення повинно складатися з 19 областей колишньої України і носити назву Малоросія з центром у Донецьку, Київ же залишається «історико-культурним центром без статусу столичного міста».

Із самого початку думки експертів щодо цієї події розділилися, від ставлення як до чергової божевільної витівки Захарченко на кшталт «походу на Лондон», до тонкої гри Кремля спрямованої на подальшу ескалацію ситуації на Донбасі. Розуміння ситуації також ускладнила офіційна заява «ЛНР» щодо того, що їхні представники не були у Донецьку у цей день, така ініціатива є не на часі, та й взагалі самопроголошена «ЛНР» залишається прибічницею врегулювання ситуації на Донбасі у рамках Мінського процесу.
«Російська сторона зберігає свою прихильність мінським домовленостями. Все інше поки не коментую», – заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

А згодом близький до Владиславу Суркову експерт Олексій Чеснаков заявив інформагенції ТАСС, що проект створення Малоросії висунутий поруч письменників та блогерів, близьких до керівництва ДНР, і в самому керівництві Донецької республіки багато його вважають несерйозним.

«Проект швидше літературний, ніж політичний. До реальної політики малоросійська ініціатива не має ніякого відношення», – сказав він. «Шум піднятий великий, але через місяць про Малоросії забудуть всі, включаючи авторів цієї ідеї», – уклав експерт.

Тобто фактично у Росії намагаються зробити дві речи:

1) переконати, що створення «Малоросії» є виключно ініціативою Олександра Захарченко;

2) показати її несерйозність.

З одного боку Захарченко добре відомий своїми численними фактично ідіотськими заявами, з іншого – це не заважає йому втримуватися у стільці «голови» самопроголошеної республіки, що говорить про зручність таких заяв для Москви. Навіть більш того, така репутація «дурня» дозволяє закидати ідеї, які згодом можна представляти як особисту ініціативу не дуже розумної людини.

Тож цілком можливо, що така акція все ж була узгоджена із Кремлем, а реакції «ЛНР» та Росії є своєрідним прикриттям цієї ініціативи.

Якщо «створення Малоросії» таки є акцією РФ навіщо їй це, адже цілком зрозуміло, що даний проект є абсолютно мертвим, що може бути реалізований хіба що збройним шляхом, коли нові території будуть захоплені силоміць та на них будуть проголошена Малоросія.

«Назустріч виборам. Завтра – війна. Проголошення «Малоросії» на території всієї України, за винятком Криму – не просто черговий фарс. Воно означає, що керівництво Росії вирішило припинити імітацію спроб мирного врегулювання і почати велику війну. За високу явку на виборах Путіна в березні 2018 буде заплачено кров’ю», – написав російський опозиційний політик, президент фонду «Перспектива Леонід Гозман на своїй сторінці в Facebook, проголошуючи радикальний варіант створення «Малоросії» та того навіщо це може бути потрібно РФ.

Проте є й більш м’які варіанти пояснення цього демаршу – дипломатичні.

Найбільш вірогідним є таким чином спричинити такий собі «шантаж» щодо врегулювання навколо Мінського формату, адже створення Малоросії фактично ставить на ньому хрест, а також демонструє невдоволення самопроголошених республік невиконанням Мінських домовленостей, а також є доказом неконтрольованості РФ лідерів «народних республік».
В обмін же на поступки у деяких питаннях Росія може довести до відома «некерованим» керівникам республік, у даному випадку, Олександру Захарченко, про їхню помилку.

Також це може бути спробою підтвердити тези про «громадянську війну» в Україні. Відповідну думку аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич висловив у коментарі виданню «Апостроф».

«Таким чином можна спробувати зняти питання сепаратизму. Якщо Київ спробує висунути тезу про переформатування мінського процесу, то із зустрічними ініціативами може виступити Кремль, діставши аргумент під назвою Малоросія», – вважає Тишкевич.

Також це є спробою перевірити характер та своєчасність реакції світової спільноти на подібну заяву. Це цілком вдалося, так, канцлер Німеччини Ангела Меркель уряд країни вважає «абсолютно неприйнятним» пропозицію лідера Донецької народної республіки Олександра Захарченко про створення Малоросії, оскільки вважає його нелегітимним правителем.

«Німецьке уряд засуджує цей крок як абсолютно неприйнятний. Пан Захарченко не має легітимності, щоб говорити за цю частину України», – йдеться в письмовій заяві прес-служби уряду Німеччини.

Нарешті, таким чином, заявляючи про створення Малоросії РФ остаточно промовляє про свій намір перейти до «придністровського сценарію» створення та підтримки невизнаної «держави» для здійснення тиску на Україну у певних питаннях. Перш за все – питання визнання Криму російським.

«Такий крок свідчить швидше про перехід конфлікту у форматі придністровського, тобто в заморожену фазу. Вибір назви “Малоросія” наводить на думку, що Кремль буде використовувати це освіта для демонстрації історичних коренів конфлікту», – заявила народний депутат України від Блоку Петра Порошенко Ірина Фриз у коментарі виданню «Інтерфакс-Україна».

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

2374
коментарі відсутні