«Мінський формат» може поступитися іншому шляху мирного врегулювання на Донбасі, вважають західні експерти


Прийняття Верховною Радою України Закону «Про реінтеграцію Донбасу» було оцінено експертами та оглядами доволі неоднозначно, з одного боку його прийняття дозволило юридично визначити правовий статус окупованого Донбасу, з іншого – ряд його положень прямо перекреслювали деякі пункти «мінських домовленостей» зразка 2015 року.

Як наслідок, багато експертів заговорили про «смерть Мінська», щоправда інша стверджувала, що це є перебільшення, до того ж, Мінський формат вже давно віджив своє, оскільки фактично жоден із його пунктів не виконується.

До цієї думки поступово почав доходити й Захід.

Як заявив в інтерв’ю «Апострофу» старший науковий співробітник і керівник відділів зовнішньої політики і установ у брюссельському Центрі дослідження європейської політики (CEPS) Стівен Блокманс, Мінський процес не має великих шансів на те, щоб стати успішним у довгостроковій перспективі, а український закон про реінтеграції Донбасу звужує поле для проведення дипломатичних переговорів, чим незадоволені в ЄС.

За його словами, в ЄС на даний момент немає чіткої позиції щодо стратегії з врегулювання конфлікту на Донбасі, а офіційний Брюссель застряг на старій позиції підтримки повного виконання Мінських домовленостей, як основи для сталого врегулювання.

«Мінський процес сам по собі зіпсований з двох причин. По-перше, через включення умов, які не можуть бути виконані, і тих, які не будуть виконані Росією. Через це він зайшов в очевидний глухий кут, з якого, як я припускаю, не можна вийти. По-друге, за чіткого дотримання ЄС мінської формулою, яке досі є. Будь-яке юридичне закріплення позицій в цьому плані буде заважати пошуку узгодженого врегулювання», – повідав Блокманс.

Усе це призведе до того, що у певний момент «Мінськ» доведеться переосмислити, підкреслив він.

За словами експерта можливий варіант, як дехто пропонує, доповнити рядом нових зобов’язань, які з часом можуть затьмарити, а зрештою і замінити мінський процес. Або просто передомовлятися про все відразу, що правда дуже малоймовірно, принаймні у найближчому майбутньому.

При цьому Блокманс зазначив, що все залежить від Німеччини і Франції.

«Зараз дуже складно сказати, як буде діяти новий німецький коаліційний уряд, як вони будуть вирішувати це питання разом з новим президентом Франції. Побачимо, чи буде щось на зразок нового бачення, яке визріє між Парижем і Берліном. Це, на мою думку, значно важливіше, ніж що-небудь, що буде виходити від ЄС як міжнародної організації», – підсумував він.

Самі Мінські домовленості регулярно порушуються у частині припинення вогню, так лише за минулу добу у зоні АТО були поранені і отримали бойові травми четверо українських військових. Стан одного з них є важким.
Про це в ефірі телеканалу 112 заявив керівник прес-центру штабу АТО Василь Лабай.

«У результаті ворожого вогню троє українських воїнів отримали поранення, двоє з них – у Донецькій області, ще один – у Луганській. Ще один військовослужбовець у Луганській області отримав бойове травмування. Всіх наших захисників було оперативно доставлено у військові госпіталі, де їм надається необхідний об’єм медичної допомоги. Один з наших захисників знаходиться у важкому стані», – зазначив спікер.

У свою чергу заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Олександр Хуг в інтерв’ю «Німецькій хвилі» розповів, що за 2017 рік Збройні сили України і бойовики на Донбасі скоротили відстань між позиціями, що лише посилює напругу.

«Відстань між позиціями змінилася в 2017 році. Не в одному місці ми бачили, що вони наблизилися один до одного. Кожен раз, коли сторони переміщують свої позиції ближче один до одного, ми фіксуємо збільшення напруги, часто виливається в насильство», – зазначив Хуг.

За його словами, в 2017 році число жертв серед цивільного населення на Донбасі склала 478 осіб, з яких були вбиті 86, решта отримали поранення.

Також він переконаний, що бої в зоні АТО тривають тому, що є рішення їх продовжувати.

«Ми знаємо, чому бої тривають. Через названі мною на початку причини і тому, що є рішення продовжувати бойові дії. Адже для того, щоб зброя стріляла, потрібен хтось, хто вирішить зробити постріл. Тобто це або відсутність дисципліни, або хто отримує наказ. І тут я хочу чітко зазначити: відповідь вогонь, також є порушенням режиму припинення вогню, порушенням Мінських угод. Сторони говорять, що вони тільки стріляють у відповідь. Але це все використання зброї, а «Мінськ» дуже чітко говорить: зброя не повинна застосовуватися. Ми вважаємо, що це питання волі, і коли вона матеріалізується, бої можуть зупинитися досить швидко», – резюмував Хуг.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

4348
коментарі відсутні