Мирні зібрання громадян: як проводити безпечно та ефективно


Влада не полюбляє публічні масові збори громадян. Вони можуть бути некеровані та небезпечні. Тим не менш, мирні зібрання, мітинги та пікетування мають вплив на владу. Принаймні тим, що приваблюють увагу журналістів і мають добрий розголос.

Тому публічні збори громадян – дієвий інструмент демократії, поряд з громадськими слуханнями або місцевою ініціативою. Публічними акціями громадяни можуть привернути увагу до певної проблеми, оголосити вимоги до влади, висловитись щодо її рішень чи дій.

Мирне зібрання — це публічний захід, що без зброї і мирно проводиться у громадському місці. Це будь-які збори, мітинги, пікети, демонстрації, марші, походи, пробіги та інші масові акції.

 

Які умови для мирних зібрань

 

В першу чергу право громадян мирно збиратися в громадських місцях на різноманітні акції закріплено в Конституції України (ст. 39). Крім того, свобода мирних зібрань захищена статтею 11 Європейської конвенції про права людини, яка ратифікована Україною.

Однак, в Конституції є і деякі умови для публічних зібрань. Про намір провести акцію необхідно «завчасно сповіщати» місцеву владу. Які терміни маються на увазі під «завчасно», невідомо. У 2001 році за поясненнями з цього приводу Міністерство внутрішніх справ звернулось до Конституційного суду України. Суд пояснив, що цю норму треба розуміти як сповіщення влади про проведення заходів «заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення».

За роз’ясненням Конституційного Суду, терміни завчасного сповіщення просто мають бути у «розумних межах», щоб за цей час влада могла підготуватись: забезпечити громадський порядок та безперешкодне проведення запланованої акції та потурбуватися про права і свободи інших людей.

Також, на думку Конституційного суду, завчасне сповіщення надасть владі можливість визначитися, чи відповідає планована акція чинному законодавству, та в разі спірного питання звернутися до суду. Оскільки в Конституції сказано, що право громадян на мирні зібрання може бути обмежено тільки судом. Підґрунтям для обмеження можуть бути: інтереси національної безпеки, захист громадського порядку, прав і свобод інших громадян, навіть охорона здоров’я, прагнення влади запобігти заворушенням чи злочинам.

 

Обмеження без законів

 

В Україні були випадки заборони громадянам мирних акцій. Європейський суд з прав людини, що розглядав подібні справи українців, встановив: в Україні не існує законів, які дозволяють обмежувати право на мирні зібрання.

Дійсно, за майже три десятки існування, в Україні так і не з’явився закон, який би регулював порядок проведення публічних зібрань. Зате відповідальність за порушення такого порядку є.

Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення, за порушення порядку організації або проведення публічних зібрань можна отримати попередження, штраф і навіть арешт на строк до 15 діб (стаття 185-1).

Після підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС прийняття закону про мирні зібрання стало міжнародним зобов’язанням України. Та жоден з кількох проєктів закону не був прийнятий.

Тим часом, міські ради часом намагаються самостійно приймати рішення і тим чи іншим чином обмежувати мирні зібрання, не маючи на те законного права. В одних містах прописують строк подання оповіщення до 30 діб, в інших – обмежують місця проведення акцій або час. Такі дії місцевої влади протизаконні. Заборонити проведення мирного зібрання може тільки суд.

Якщо ви плануєте акцію, заздалегідь надішліть до органів місцевого самоврядування про свій намір:

  • назву та мету акції,
  • день та час її проведення,
  • місце проведення/маршрут,
  • хто організує акцію,
  • номери телефонів організаторів.

 

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

 


2081
коментарі відсутні

Дивiться також