На Донеччині замість районів можуть з’явитись повіти


В Україні завершується перший етап реформи місцевого самоврядування й розпочинається другий – з реформування субрегіонального рівня врядування та територіальної організації влади. Тобто логічним продовженням реформи децентралізації є укрупнення районів.

Скільки районів може залишитися в Донецькій області, якими будуть їх функції, чому доцільно повернутися до терміну “повіт” – про це в ексклюзивному інтерв’ю Антикризовому медіа-центру розповів Юрій Ганущак, провідний фахівець з питань децентралізації, експерт програми U-LЕАD, директор громадської організації “Інститут розвитку територій”.

 

– Пане Юрію, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони в Донецькій області та які повноваження будуть закріплені за цим рівнем влади?

– Функція району – це створення ефективної державної влади на цьому рівні адміністративного устрою. Саме під цю функцію, і під місію, яка називається “ефективність виконавчої влади”, формуються райони за принципом зони впливу 60 км навколо достатньо великих міст.

Якщо виходити із методики формування районів, то на неокупованій території Донеччини ми бачимо такі районні центри: Краматорськ, Покровськ, Маріуполь – це очевидні речі, також Бахмут і можливо – Волноваха, тому що відстані між Маріуполем і Покровськом достатньо великі. Ну звичайно ж після того, як буде відновлена українська влада на окупованій території – розподіл на райони буде трохи змінено.

Функції районних рад ми на цьому рівні не бачимо, тому швидше всього виборів до районних рад у 2020 році не буде. А от державні адміністрації – це все таки орган загальної юрисдикції, і їхня головна функція – це координація діяльності територіальних органів виконавчої влади. Тобто, це поліція, МНС, податкова, інші служби, а також соціального захисту.

В цьому відношенні потрібні, звичайно, зміни до законодавства, тому що районні державні адміністрації, або префектури, мають взяти на себе максимум державних функцій, а на обласному лишити мінімум. Саме райадміністрації мають мати прямі відносини з урядом. Вони повинні бути в оперативному управлінні уряду, але звичайно також підзвітні Президенту, тому що з їхніх функцій одна є та, яка є фактично повноваженням Президента, а саме забезпечення законності на території, і функція адміністративного нагляду за  актами органів місцевого самоврядування – це одна із тих функцій, яка має бути у державних адміністрацій. Також забезпечення виконання державних програм, особливо тих, які носять міжсекторальний характер, тобто тих, де немає прямого міністерства, яке за нього відповідальне.

 

 

– Як на вашу думку, призначення голів районних державних адміністрацій повинно бути так, як і зараз, тобто Президентом?

– Ми бачимо, що це має бути складний спосіб призначення, певний порядок номінацій. Окрім того, обов’язкова ротація – кожні 3 роки людину переводять в інший район. Для чого це потрібно? Це державний чиновник, який забезпечує взагалі існування держави, і він має бути неупереджений. Це є адміністративна основа держави. От як в Великобританії – це суд, який забезпечує взагалі існування держави як такої.

В Україні держадміністрація або префектура, якщо будуть зміни до Конституції України, мають забезпечувати адміністративну основу існування держави. Саме через те вони мають призначатись Президентом за поданням Уряду, але в порядку, визначеному законом.

Ми пропонуємо, щоб це був спеціальний резерв, де люди перебувають не менше року і не більше 5 років, відповідно – це вишкіл, це перевірка. І коли людина попадає у цей резерв за результатами конкурсу (це державний службовець, а не політична фігура), то в випадку вакансії Уряд пропонує Президенту, і Президент з того, що є у цьому резерві, він призначає. Одна з найважливіших вимог до голови райдержадміністрації – це антикорупційна стійкість, тобто він має бути стійкий до впливів місцевої еліти, тому що він з однієї сторони координує діяльність територіальних органів, з іншої сторони забезпечує законність на цій території. Тобто людина має бути дуже стійка.

 

 

– Скажіть, раз сама районна державна адміністрація буде носити назву префектура, то як будуть називатись ці укрупнені райони?

– Ми думаємо, що потрібно відновити українське слово “повіт” в рамках декомунізації, тому що до 1924 року, коли було введено поняття “район” Радянською Владою, фактично на всіх територіях, які були під різними імперіями, існувало поняття “повіт”. Тому “повіт” – це є старе слово, яке потрібно відновлювати. Ну щоб не було плутанини – старий район, новий район, краще ввести новий термін “повіт”.

– А що ж буде з обласними органами: облрадами, обладміністраціями? Чи вони залишаться?

– Залишаться. У обласної ради є повноваження регіонального розвитку. Якщо не буде змін до Конституції, то обласні державні адміністрації швидше будуть виглядати, як виконавчий орган обласної ради, тобто з мінімумом державних повноважень. Звичайно, що порядок номінації має бути такий самий, як і для районних органів, тому що Конституція про це каже.

Але для того, щоб не було конфлікту інтересів, повинно бути дійсно мінімум державних повноважень. Ну ми взагалі на обласний рівень, навіть по територіальних органах, не хочемо давати багато повноважень. Тобто є певний принцип передачі і розмежування повноважень також і в державній владі.

Наприклад, по поліції, основну масу має забрати на себе район, а важкі злочини – область. Тобто принцип є загальний і специфічний: загальний – район, специфічний – область. Очевидно, що тоді 90 відсотків всього, що робиться, буде на рівні району, і тому помилки політичного характеру, які будуть на рівні області, не будуть настільки драматичними.

– Новий поділ на повіти прив’язаний до госпітальних округів?

– Параметри співпадають, і більше того – після того, як ми зробимо райони, то швидше всього ми будемо коригувати госпітальні округи. Тому що незалежно від того, що ця функція відійшла до держави, все одно переважна більшість питань, які стосуються оплати послуг, вони будуть іти на рівні госпітального округу. І очевидно, що за цим теж потрібно слідкувати, тобто навіть орган НСЗУ (Національної служби здоров’я України) теж підлягає контролю. Контроль може здійснюватися тільки державною адміністрацією.

 

 

Довідково

На даний час територія всієї Донецької області розділена на 18 районів. На підконтрольній українській владі частині регіону залишилось 13 районів. Три з них повністю покриті ОТГ, а це означає, що органи влади об’єднаних громад по суті повністю зможуть перейняти всі ті повноваження, які до цього виконував районний рівень влади.

Стовідсотково покриті об’єднаними територіальними громадами:

  • Лиманський район, який у 2015 році став Лиманською міською ОТГ.
  • Олександрівський район, де вже створена та функціонує з 2018 року Олександрівська селищна ОТГ та юридично створена Новодонецька ОТГ, вибори в якій можливі тільки після зміни адміністративно-територіального устрою.
  • Добропільський район, де з 2015 року створена та функціонує Шахівська сільська, а юридично створені Добропільська міська, Білозерська міська та Криворізька сільська громади. Вони також чекають на оголошення перших виборів.

Наразі не створено жодної ОТГ на території Великоновосілківського, Покровського, Мангушського, Нікольського та інших районів. Отже, формування нових громад і нових районів відбуватиметься у паралельних площинах.

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

 

 

 

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

1537
коментарі відсутні

Дивiться також