Образа чи тонкий розрахунок: що стоїть за загостренням у зоні АТО?


У неділю, 5 листопада, після тривалої паузи у зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі знову розпочалися запеклі бойові зіткнення із використанням важкого озброєння, зокрема реактивних систем залпового вогню «ГРАД».

Так, у другій половині дня за повідомленням «ЗМІ» самопроголошеної ДНР під вогонь РСЗО потрапив Київський район Донецьку, північні пригороди міста, район Донецького аеропорту та село Яковлівка Ясинуватського району.

«На донецькому напрямку противник масовано застосував РСЗВ, артилерію калібром 152, 122 мм, міномети, танки, озброєння БМП, різні види гранатометів і стрілецької зброї. По районам 14 населених пунктів противник випустив: 450 реактивних снарядів з РСЗВ «Град», 44 артилерійські снаряди калібром 152 мм, 25 артилерійських снарядів калібром 122 мм, вісім танкових снарядів, 202 міни калібром 120 мм і 181 міну калібром 82 мм», – сказав заступник командуючого оперативним командуванням самопроголошеної ДНР Едуард Басурін.

Загалом внаслідок обстрілів за даними сепаратистів було пошкоджено більше 10 житлових будинків, училище №57, також постраждали газопроводи та лінії електропостачання, також було поранено 1 мирного жителя.

У свою чергу прес-центрі штабу АТО відкинули звинувачення в обстрілі Донецьку Збройними силами України, звинувативши в обстрілі власних позицій незаконні збройні формування самопроголошеної Донецької народної республіки.

«Сьогодні, 5 листопада, бойовики, грубо порушуючи мирні домовленості, обстріляли з реактивних систем залпового вогню прифронтові населені пункти Донеччини – під удар з «Градів» практично одночасно потрапили населені пункти Авдіївка та Опитне. По Авдіївці російськими найманцями було випущено 137, а по Опитному – 110 реактивних снарядів. Цинічно порушуючи Мінські домовленості, незаконні збройні формування окремих районів Донецької області в черговий раз ставлять під загрозу життя мирних жителів. Тим самим демонструючи, що здоров’я, а найголовніше, життя мирного населення, людей похилого віку та дітей, які в вихідний день гуляли на вулиці та займалися повсякденними справами, не має для них ніякої цінності», – повідомив на власній сторінці у Фейсбуці Прес-центр Штабу АТО.

Обстріл міста із використанням важкого озброєння став несподіванкою, адже останнього часу такого активного використання систем реактивного залпового вогню не було вже досить давно, тим більше із обстрілами житлового сектору.

У самопроголошеній ДНР висунули одразу декілька версій пояснюючих різке загострення ситуації під Донецьком.

Найбільш екзотичною стала «помста» за нібито знищену того ж 5 листопада артилерією ДНР колони ЗСУ що намагалася атакувати позиції «народної республіки» внаслідок чого нібито були знищені 57 одиниць техніки. Щоправда така версія викликала глузування у самих жителів ДНР та була швидко відкинута.

А от дві інші версії більш цікаві.

Згідно із першою, обстріл став результатом візиту та зустрічі президента України Петра Порошенко із державним секретарем США Рексом Тилерсоном, начебто таким чином Україна вирішила «пограти мускулами».

Згідно другої це пов’язано із майбутньою миротворчою місією на Донбасі.

«Одна з можливих причин загострення обстановки – це невдоволення «тербатов» Куртом Волкером, який закликав Київ не висувати конкуруючу з російської резолюцію щодо місії ООН», – сказав керівник представництва ДНР в Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК) Руслан Якубов.

Цікаво, що напередодні президент України Петро Порошенко зустрічався із спеціальним представником США в Україні Куртом Волкером, котрий як раз займається питанням розміщення миротворчої місії на Донбасі та періодично зустрічається з представниками української та російської сторін, намагаючись узгодити варіанти розміщення миротворців.

Згідно із українським, миротворці мають розміщуватися на лінії зіткнення та узяти під контроль україно-російський державний кордон, російський варіант передбачає невеличкий особовий склад що має займатися охороною місії ОБСЄ на Донбасі та узгодження розміщення миротворців із самопроголошеними «народними» республіками.

Під час останнього свого візиту до Києву Курт Волкер заявив, що Російська Федерація повністю контролює те, що відбувається на Донбасі.

«Це не внутрішній конфлікт. Це не етнічний конфлікт. Це не конфлікт корінного народу. Це конфлікт, де в східній частині ви маєте ситуацію, при якій на 100% від російського командування та контролю залежить те, що там відбувається», – заявив Волкер.

Звичайно ж така заява не сподобалася Росії, котра більше трьох років продовжує заперечувати, що допомагає самопроголошеним республікам, а кращий шанс довести непідконтрольованість ситуації – загострити її, що й дуже вдало відбулося 5 листопада.

Окрім цього вочевидь помітно, що російський варіант розміщення майбутньої миротворчої місії ООН не отримав необхідної підтримки, а оскільки пряме використання вето із блокуванням рішення Радбезу ООН щодо відправки миротворчого контингенту з боку РФ, котра у вересні сама зваляла про ініціювання мирного врегулювання ситуації на Донбасі несе серйозні репутаційні ризики.

Між тим для зриву розміщення миротворців існують й інші засоби, наприклад, загострення на фронті, яке відбулося 5 листопада.

Що б не казали про миротворців але вони не є солдатами котрі повинні приймати участь у бойових діях, їхнє головне завдання – забезпечувати відносно мирне спільне існування ворогуючих сторін. Коли ж між сторонами точаться бої навряд чи Рада Безпеки ООН прийме рішення щодо відправки до зони бойових дій миротворчої місії.

То ж загострення на фронті 5 листопада можна вважати своєрідною репетицією перед майбутніми рішеннями щодо вводу миротворчої місії на Донбас.

Микита Синицін

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

912
коментарі відсутні

Дивiться також