Олександра Дрік: Невідворотність покарання має запобігти реваншу “руського миру”


Відома громадська активістка, антикорупційна експертка та кандидатка у депутати Верховної Ради Олександра Дрік на прес-конференції у Краматорську розповіла про стан боротьби з корупцією в Україні, долю люстраційного закону та шляхи перезавантаження антикорупційних органів. Захід  відбувся в Антикризовому медіа-центрі.

“П’ять років ми бачили лише імітацію боротьби з корупцією. Українці так і не побачили вироків у справах топ-корупціонерів. Були гучні затримання, але ніякої відповідальності – ані кримінальної, ані будь-якої іншої. Також не був покараний ніхто з високопосадовців часів Януковича. Хтось спокійно залишався в Україні всі п’ять років, причому їм були створені всі умови, щоб наростити м’язи та зараз без перепон впроваджувати ідеї “руського миру”. Це все відбувається з причини, що влада, як прийшла після Майдану, лише декларувала нетерпимість до корупції, жодним чином не дотримуючись принципу невідворотності покарання”, – зазначила Олександра Дрік.

У підтвердження цієї тези депутат Слов’янської міської ради Дмитро Кочуков навів приклади того, як в багатьох містах на Донеччині “підіймають голову” антидержавницькі сили:

“Непокарані протягом п’яти років, вони відверто виступають на відкритих майданчиках з проросійської пропагандою. Треба покласти цьому край”.

За словами Олександри Дрік, під натиском міжнародних організацій та українських активістів в Україні було створено низку антикорупційних органів, але не було забезпечено їхнє незалежне та неупереджене функціонування. А головне – не створено незалежної судової системи. Єдине, що хоч якось забезпечує незворотність покарання – це закон про люстрацію, який минула влада так і не спромоглася зробити більш діючим, а нова вже хоче переформатувати.

“За наявністю політичної волі ситуацію можна виправити. І це треба зробити, інакше ми можемо втратити країну”, – наголосила експертка.

Олександра Дрік перелічила першочергові кроки, спрямовані на забезпечення діяльності антикорупційних органів:

  • Перезавантаження Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК), яка наразі не виконує покладених на неї завдань.
  • Надання Спеціальної антикорупційної прокуратурі (САП) автономії від Генпрокуратури.
  • Підсилення спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) шляхом змін до Кримінально-процесуального кодексу України, зокрема, скасувати залежність від Служби безпеки України.
  • Запуск Антикорупційного суду, який має забезпечити реальні вироки по справах антикорупційних органів.
  • Забезпечити доступ до правосуддя на нижчому рівні, тобто перезавантажити всю судову систему.

“Відповідні законопроекти вже напрацьовані, але вони роками не виносилися на голосування. Переобрання Верховної Ради може стати поштовхом для справжнього перезапуску антикорупційних органів. А може відбутись навпаки – зараз саме від виборців залежить, чи продемонструють вони нетерпимість до корупції, чи суспільство відкотиться на багато років назад. Тож на цих парламентських виборах треба уважно дивитись, яка політична сила насправді готова викорінювати корупцію, а яка лише робить гучні заяви”, – підкреслила Олександра Дрік.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

2145
коментарі відсутні

Дивiться також