Прифронтова Сартанська громада прагне об’єднання попри ризики


Сартанська громада хоче розпочати самостійне життя, незважаючи на те, що проблем у маленької потенційної ОТГ безліч. Однак мешканці готові їх вирішувати та вибудовувати нове співіснування.

Впевненості їм додає той факт, що новим перспективним планом об’єднання громад у Донецькій області, зміни до якого були затверджені в травні 2018 року розпорядження голови ОДА та чекають ухвалення від Кабміну, передбачається утворення окремої Сартанської селищної ОТГ (до цього Сартану пропонували об’єднати з Маріуполем).

Отже, Сартана прагне утворити власну громаду. Але через близькість до лінії зіткнення завершити процедуру об’єднання поки не вийде. Головні  питання – можливість проведення перших виборів, врегулювання питань безпеки та законодавства, бо в 2015 році Верховна рада своєю постановою заборонила проведення чергових виборів, а призначити нові може тільки цей законодавчий орган. Існує ще низка проблем щодо забезпечення життєдіяльності потенційної Сартанської громади, вирішити які можна шляхом делегування певних повноважень Маріуполю.

Щоб досягти єдності щодо децентралізаційних процесів на півдні Донеччини, представник ОБСЕ – Координатор проектів в Україні за участю Міністерства регіонального розвитку провели в Маріуполі дводенний круглий стіл. Про хід обговорення важливих питань децентралізації повідомляють в Донецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування. 

“Формат діалогу був застосований для пошуку порозуміння між сторонами з можливістю почути один одного та дійти певної згоди за різними проблемними питаннями. Участь у обговоренні взяли представники Маріупольської міськради, тих сільських та селищних рад, доля яких вирішується, звичайні сільські мешканці. Долучились до діалогу й представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства регіонального розвитку, Офісу реформ, експерти Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”, – говориться в повідомленні.

Обговорюючи ризики маленької Сартанської громади, в якій усі населені пукти знаходяться вздовж лінії зіткнення, учасники наголошували на тому, що якщо ця громада об’єднається, то не відчує відразу багато переваг від децентралізації, бо знаходиться на лінії розмежування. В розбудову інфраструктури будуть вкладатись виключно державні кошти – жоден інвестор не прийде, поки продовжуються бойові дії. Отже, об’єднання може залишитись лише на папері, де факто його не буде.

Також говорили про те, що в потенційній громаді начебто багато землі, але вона або замінована, або зайнята під оборонними спорудами, отже, не може використовуватись за сільськогосподарським призначенням. Крім того, у громади можуть бути демографічні проблеми через малу кількість населення.

Під час обговорення звучали думки про встановлення особливих умов для таких територій, серед яких, наприклад, розробка механізму компенсації недоотриманих податків на землю, або можливість вирішувати певні питання з оподаткуванням на місцевому рівні.

“Сартана відчуває усі ризики більше інших. На цій території  нема виробництва, єдине сподівання – на розвиток та підтримку малого бізнесу. Невелика громада потребує якісних сигналів підтримки, аби люди не боялись йти на зміни та реформи. Від об’єднання в першу чергу чекають отримання послуг на місцях, щоби не їхати за 60 км до Волновахи заради довідки”, – зазначають в Донецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування.

Поки не буде розбудована власна інфраструктура, селищній ОТГ прийдеться домовлятись з Маріуполем та делегувати повноваження з тих напрямків, які самостійно Сартана не потягне. Мова йде про на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів, утримання мережі вуличного освітлення, водопостачання – до тих пір поки буде створене власне комунальне підприємство. Також маленька громада готова делегувати повноваження Маріуполю з утримання музичної школи, надання адміністративних та соціальних послуг, є наміри щодо спільного створення Асоціації підтримки сільгоспвиробників.

Поки що, як підкреслюють експерти з децентралізації, у Донецькій області справи з укладання договорів міжмуніципального співробітництва йдуть дуже повільно.

“На жаль, зручним інструментом спільного вирішення питань на Донеччині поки не користуються. Роботу по укладанню такого договору веде лише Андріївська ОТГ, яка планує співпрацювати з Краматорськом з питань освіти та медицини”, – розповів присутнім Максим Ткач, радник  з питань децентралізації Донецького ЦРМС.

Тем не менш, децентралізація – неминучий процес.

“Реформа активно рухається на всій території країни. Уже в 10 регіонах України половина території покрита об’єднаними громадами. Питання адміністративного устрою в будь-якому сенсі буде вирішене, тому треба домовлятись якнайшвидше”, – зазначив Сергій Шаршов, директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону України.

Представник міністерства назвав гарне порівняння, почуте від голови однієї з ОТГ щодо отримання підтримки на розвиток. Ті громади, які утворились першими в 2015 році, їдуть в вагоні люкс. Хто в 2016 році – в купе, в 2017 – в плацкарті, всі інші залишаються на пероні.

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

1049
коментарі відсутні