Примирення чи прощення? Що чекає мешканців Донбасу після деокупації


В Антикризовому медіа-центрі відбулося публічне обговорювання проекту закону «Про прощення», розробленого Центром деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу всеукраїнського руху «Сила права». Учасники «круглого столу» – представники політичних партій, громадські діячи, працівники органів влади, журналісти – висловили свої думки щодо основних положень законопроекту.

Окрему увагу вони приділили концепції відповідальності громадян за колабораціонізм і сепаратизм, які призвели до окупації території АР Крим, частини Донецької і Луганської областей – яка процедура повинна бути застосована урядом країни до осіб, причетних до цього, а також до посібників окупаційній влади. Також обговорили процедуру прощення для громадян, які вчинили злочини різних ступенів тяжкості.

«Деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій України – не послідовні етапи, а паралельні взаємопов’язані процеси, – зазначив регіональний координатор ВР «Сила права» Олександр Калачов. – Тому перед усім необхідно подолати психологічний бар’єр, пов’язаний з перспективою возз’єднання країни, яка вже протягом чотирьох років штучно розділена лінією фронту. Задля цього потрібно вже сьогодні прийняти закони, які сформують чітке розуміння того, як проходитиме процес возз’єднання».

За досвідом багатьох країн світу, що пройшли через збройні конфлікти, процедури поствоєнного врегулювання не вписувалися в чинне законодавство. У кожному випадку приймалися спеціальні закони, на кшталт запропонованого проекту закону «Про прощення». Оскільки Кримінальний кодекс України не адаптований до умов збройної агресії та окупації, тому притягнутими до відповідальності можуть бути понад 1 мільйон осіб.

У законопроекті визначено вичерпний перелік злочинів, вчинених громадянами України у період збройної агресії Російської Федерації проти України, а також встановлено порядок та критерії застосування процедури прощення до тих, хто скоїв злочини невеликої і середньої тяжкості та після припинення співпраці з ворогом звернулись до суду з заявою про вчинення кримінального правопорушення та проханням про прощення. Це дозволяє вивести з зони ризику притягнення до кримінальної відповідальності близько півмільйона осіб, які насправді є не посібниками агресора, а жертвами окупації.

На думку всіх учасників обговорення, такий закон був потрібен «ще вчора», адже багато людей, які з різних причин залишилися на окупованій території, задають собі питання «Що з нами буде потім?». Тому його потрібно приймати якомога скоріше, щоби припинити непорозуміння в суспільстві. Це буде потужним сигналом про те, що держава бажає повернення своїх громадян. Але треба чітко кваліфікувати злочинну діяльність кожного, інакше не буде досягнута справедливість.

Пролунала й окрема думка стосовно назви законопроекту. Мовляв, формулювання «Закон про прощення» апріорі вважає всіх винними, а це є прерогатива суду. Тому слід змінити назву на «Закон про примирення». Цю думку було прийнято до уваги. Тим часом обговорювання законопроекту буде продовжено, після чого його буде передано на розгляд до Верховної Ради.

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

2158
коментарі відсутні