Що чекає на вугільну промисловість “ДНР”?


Як повідомляє російська агенція новин «REGNUM» з 1 липня «міністерство вугілля та енергетики ДНР» переводить держпідприємства вугільної галузі на дводенний робочий тиждень.

«З 1 липня 2017 року всі підприємства ДП “Торезантрацит” (в нього входять підприємства “Шахтарськантрацит”) і “Сніжнеантрацит” переходять на дводенний робочий тиждень. Це шахти — “Лутугине”, “Прогрес”, “Іловайська”, “Шахта ” Глибока”, “Ударник”, “Зоря”, Центральна збагачувальна фабрика та інші», – розповіло джерело “Регнума” в «Торезантраците».

Також джерело зазначило що робочий тиждень скоротиться до 2 днів замість 5, тож і зарплатня також відповідно впаде більше ніж удвоє. Також за його даними з 15 червня не працює шахта «Комсомолець Донбасу» гірників якої до кінця місяця відправили у безоплатні відпустки.

Причина у такій ситуації – неможливість збуту вугільної продукції.

«Склади вугілля забиті. Немає ринку збуту. Вугілля нікуди поставляти. Коли ситуація вирішиться ніхто не говорить, ніхто нічого не знає», – повідомляє видання.

Пікантності ситуації додає той факт, що буквально за місяць до цього те саме міністерство вугілля та енергетики ДНР» похвалилося видобутком гірняками «Торезантрацита» мільйону тон вугілля у 2017 році та відкриттям нової лави на шахті «Лутугине». Як виявилося, ці трудові успіхи були наразі не до часу.

І це можна сказати найуспішніше підприємство вугільної промисловості у самопроголошеній ДНР. Ситуація на більшості інших підприємств значно гірше, а в декого взагалі на грані катастрофи.

Взагалі це вже не вперше проблеми зі збутом «чорного вугілля» призводить до зупинки підприємств. Так у квітні-травні двічі вставала шахта імені Засядька у Донецьку, коли після накопичення 65 тисяч тон вугілля на складах його просто нікуди було розміщувати.

Але є у процесі зупинки вугільних підприємств на території так званої ДНР й інша сторона медалі – припинення вугледобитку за наказом «міністерство вугілля та енергетики ДНР» на підприємствах, праця на яких є збитковою, небезпечно, або ж просто на них маються інші плани.

Так, у 2015-2016 роках відбулося закриття 10 шахт міст Горлівка та Єнакієве, частина з них внаслідок значних пошкоджень під час бойових дій, як наприклад шахти Леніна у Горлівці та Полтавська у Єнакіевому. Але частина цілком могли добувати вугілля, проте чи то воно було непотрібно, чи то грошей на роботу підприємств не знайшлося – невідомо. Цікаво, що й досі більшість гірняків так і не отримало грошей за 2014-2015 роки коли ці підприємств ще працювали.

Більш того, хоча фактично ці шахти працюють лише на водовідлив, тобто потребують мінімальних витрат, періодично з’являється інформація стосовно їхнього повного закриття і припинення навіть водовідливних робіт. Це не лише залишить працівників без грошей, котрі вони майже й так не отримують, а й спричинить можливість масових зсувів землі під котрими знаходяться шахтні вироблення, що у свою чергу може викликати численні руйнування і жертви.

Так, 26 червня мешканці міста Бунге (колишній Южнокоммунаровськ) вийшли на акцію протесту супротив закриття шахти «Юний комунар» на котрій у 1979 році відбувся підземний ядерний вибух. Тож містяни занепокоєні що після припинення водовідливу радіаційні речовини потраплять у питну воду і будуть загрожувати здоров’ю мешканців міста.

Цікава ситуація склалася із шахтами Макіївки. Їм вдавалося працювати доволі активно і відвантажувати вугілля, але весною хвиля припинення роботи надійшла і до них. Так, у квітні були зупинені шахти «Щегловська-Глибока» і «Комунарська №22». Причина зупинки була та сама – неможливість збути накопичене на складах вугілля.

Може так виявитися, що зупинка шахт є передостаннім кроком перед остаточним знищенням вугільної промисловості у самопроголошеній ДНР що зовсім не виглядає таким вже фантастичним.

Так один із ватажків ДНР Олександр Ходаковский на своїй сторінці у соціальних мережах обмовився, що шахти може чекати доля інших зруйнованих об’єктів що пішли на металобрухт.

«Гаразд, я розумію – останки розбомбленого дочиста аеропорту. Ну ту ж шахту Жовтневу пустили під ніж, вичистивши все, що можна продати, розбираючи на брухт цілі вузли і агрегати, що ще придатні до експлуатації. Практика поширилася і на інші об’єкти: смертю хоробрих поліг недобитий противником ДЗРХИ, на черзі шахта Бутівська, яка теж піде в розпил, почалася порізка “Стиролу” … Шахта Засядька допрацьовує проходку, і далі лягає на лопатки, з першого липня очікується, нібито тимчасове закриття декількох шахт, які в перспективі чекає доля донорів металобрухту» – зазначив Ходаковський.

Яка саме доля чекає шахти тимчасово непідконтрольної частини Донецької області – невідомо, але чесно кажучи вибір – не обнадіює.

Микита Синицін

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

2360
коментарі відсутні

Дивiться також