У мерії Дніпра погані прогнози щодо Держбюджету-2020


14 листопада Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет на 2020 рік. Які проблеми виникають, з огляду на прийнятий кошторис, мають місцеві громади, зокрема, Дніпро, розповідав на пресконференції застуник міського голови Дніпра Володимир Міллер.

За словами пана Міллера, бюджет Дніпра матиме кілька «тонких» місць: фінансування медичних закладів медицини вторинного рівня, фінансування професійних навчальних закладів та видатки на зарплату педагогічним працівникам.

Минулий уряд ухвалив  постанову № 822, згідно з якою, заробітна платня педагогам має підвищитися. Нинішній уряд не відмінив постанову, але і додаткових коштів на це не передбачив. Для Дніпра, за словами посадовця, така невизначеність вартуватиме близько 900 млн грн.

«Наразі джерел фінансування нема ані в містах, ані в державі, тобто у державному бюджеті цього не закладено. Мабуть, ця постанова буде скасована, але кінцевого результату наразі нема. Водночас центральна влада говорить, що є механізми компенсації – це перерахунок освітньої субвенції на більш реальний контингент учнів. Ці кошти, нібито, закладені у розрахунок субвенції на підвищення соціального рівня життя окремих категорій педагогічного персоналу загальноосвітніх шкіл. Обіцяного такого часткового розподілу наразі теж не бачимо, тому і не впевнені, що кошти виділять місту. Якщо навіть цю субвенцію направлять через обласну адміністрацію, то і тут не впевнені, що кошти дійдуть до нас, оскільки за досвідом – за останні два роки місто не отримало жодної гривні від додаткової дотації на утримання освітніх та медичних закладів, що проходила через область. Словом, якщо постанову не скасують, додаткових коштів не закладуть та не впровадять справедливий механізм розподілу субвенцій на місто, то сценарій для місцевого самоврядування буде катастрофічним», – наголосив Володимир Міллер.

За словами заступника голови міста, якщо ця ситуація врегулюється, то із катастрофічної вона може перетворитись на погану, тому що існує ще проблема фінансування професійно-технічних училищ.

«Раніше з державного фінансування ці заклади перейшли у міста, при цьому їхнє управління та власність залишились на державному рівні, тобто жодних управлінських рішень, у тому числі з їхньої реорганізації, місцева влада застосовувати не може. Ця підгалузь коштує місту 200 млн грн на рік. Загалом згорнені усі державні субвенції, які стосувалися будівництва та реконструкції об’єктів в освітній сфері. Залишається лише одна – «Спроможна школа для кращих результатів», але порядку її розподілу теж поки немає», – озвучив проблему пан Міллер.

Також у Держбюджеті-2020 закладено значний дефіцит коштів на медичну сферу: уряд прогнозує, що з 2 кварталу вторинна медицина фінансуватиметься Національною службою здоров’я, тому Дніпру на це виділено лише 200 млн грн державної субвенції і тільки на перший квартал. За словами пана Володимира, навіть цього не вистачає на заробітну плату в першому кварталі, бо видатки на заробітну платню лікарів Дніпра складають понад 240 млн грн.

«Що робити в 2-4 кварталах, якщо тільки на зарплатню потрібно 750 млн грн, взагалі незрозуміло. У профільному міністерстві говорять, що з другого кварталу лікувальні заклади вторинного рівня перейдуть на фінансування Національної служби здоров’я, але попередній досвід переходу закладів первинного рівня показав, що цей процес потребував 9 місяців і 100 млн грн. Звідки при такому розкладі брати кошти – невідомо. Водночас іще немає документа (Постанови КМУ), який би визначав вимоги переходу вторинної ланки до НСЗУ. Окрім того, є ще й дефіцит державної субвенції на ліки для хворих на цукровий діабет і ниркову недостатність», – зазначив заступник міського голови.

Ще одна ознака «поганого» сценарію для місцевого самоврядування при нинішньому Держбюджеті – заборона використовувати коефіцієнт інфляції при розрахунку платежів за землю. Від такого податку Дніпро, за даними пана Міллера, недоотримає додаткових 200 млн грн. Невирішеними залишились і питання компенсації різниці у тарифах на тепло.

«Уже не один рік з політичних причин центральна влада не дозволяє підвищувати тарифи на місцях для споживачів. Але монополісти для комунальних підприємств це роблять. Нині такого механізму компенсації у різниці тарифів не прописано. Також без уваги у держбюджеті залишились і питання фінансування пільг на транспорт і зв’язок для відповідних категорій громадян. Раніше ця норма була делегована місцевим бюджетам, але державна субвенція на погашення цих пільг не надходить. Словом, попри усі негативні наслідки, які ми сьогодні бачимо у державному бюджеті для міського кошторису, все ж таке Дніпро докладатиме максимум зусиль, щоб фінансувати у повному обсязі зарплатню бюджетникам, тобто виконуватиме усі соціальні зобов’язання, при цьому в повному обсязі не фінансуватиме комунальне господарство. А що робитимуть інші міста країни – питання залишається», – додав Володимир Міллер.

Також чиновник згадав кілька менших проблем Держбюджету, які коштуватимуть Дніпру близько 850 мільйонів гривень. Наприклад, збільшення реверсної дотації.

«Ми стали більше заробляти, тому центральна влада стала більше забирати. Причому, реверсна дотація списується з рахунків автоматично, щотижня. І неважливо, чи є у нас проблеми з виплат, необхідність ремонтів», – розповів Володимир Міллер.

Слід зазначити, що наразі проєкт кошторису Дніпра на 2020 рік становить 13 млрд грн. Раніше його публічно обговорили в рамках бюджетних слухань.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

581
коментарі відсутні

Дивiться також