У Новій українській школі в центрі уваги – дитина


Нова українська школа передбачає не тільки нове технічне забезпечення, а й справжній дитиноцентризм, коли в центрі навчального процесу стає учень, а вчитель для нього – наставник, друг і помічник. Про перебіг освітньої реформи на Донеччині, індивідуальний підхід до дитини та абсолютно інший зміст навчання розповів в.о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Остап Бодик.

За його словами, наразі відбувається перша масштабна реформа в системі освіти України. Передумови були створені своєчасно: Кабмін і Міністерство освіти та науки затвердило всі необхідні нормативно-правові документи, щоб забезпечити реформування освітньої галузі. Тому з 1 вересня реформа розпочалася в усіх регіонах країни, зокрема, й в Донецькій області. “Новий Закон про освіту дає освітянам, учням та їх батькам велику надію на майбутнє. Невдовзі ми чекаємо на прийняття законів про загальну середню освіту та про професійно-технічну освіту, які забезпечать в цілому реформування освітньої галузі”, – наголосив Остап Бодик.

Важливим етапом реформування є втілення з цього навчального року проекту “Нова українська школа”. Абсолютно логічно, що він розпочинається з перших класів і разом з дітьми та вчителями крокуватиме продовж 12 років навчання в школі.

“Нова українська школа – це цілий комплекс перетворень у навчанні. Це не тільки нові будівлі, технічне оснащення та дидактичні матеріали, в які, до речі, держава вкладає чималі кошти. Перед усім – це оновлений зміст навчання та розуміння того, чого чекає сьогодні нова спільнота від нашого учительства. Тому перетворення повинні розпочинатись всередині школи, а саме в педколективах на чолі з директорами”, – розповів Остап Бодик.

 

Вчитель у Новій українській школі тепер не тільки постачальник знань, він повинен навчити дитину, як ці знання реалізовувати на практиці та у звичайному житті. А перед усім необхідно було навчити вчителів працювати по-новому.

“На наш інститут післядипломної педагогічної освіти лягла велика місія – навчити всіх педагогів, які візьмуть перші класи у новому навчальному році. Для цього наші фахівці склали програми, що відповідають державним стандартам, за якими успішно пройшли навчання близько 800 вчителів Донецької області. Окрім них, ми підготували вчителів іноземних мов і творчих предметів, які працюватимуть у перших класах за новими програмами. Звичайно, були деякі складні моменти, пов’язані з тим, як важко переформатувати свій стиль роботи, усвідомити новий зміст і нове навантаження, які матиме сьогодні вчитель у Новій українській школі”, – зазначив освітянин.

Отже, концепція НУШ полягає в так званому “дитиноцентризмі”, тобто вся увага зосереджена на дитині. Вчитель не є Богом, він є майстром, наставником, другом, помічником дитини. Разом с тим учням дається більше свободи – свободи руху, мислення, висловлювання думок. Тому вони не сидітимуть за партами в ряд, як раніше, коли бачили перед собою лише обличчя вчителя. Діти зможуть працювати командами, разом обговорюючи питання та відстоюючи свою думку.

“Ми розуміємо, що в класі можуть бути різні діти – за своїм розвитком, фізичним і психологічним станом. Тому, якщо дитина вже закінчила виконувати завдання, вона може спокійно встати, пересісти в куточок відпочинку, з’їсти яблучко або випити водички, побавитись з іграшкою. І ніхто за це карати не буде”, – додав Остап Бодик.

До речі, дітям тепер не потрібно носити до школи важкі ранці. Принаймні в початковій школі все потрібне для навчання буде знаходитись у класі. Домашніх завдань також не передбачено. А в перспективі має бути мультимедійне навчання – з завданнями в ігровій формі на планшетах у кожного учня.

“В Новій українській школі велика увага приділятиметься дітям з особливими потребами. Їх необхідно адаптувати, а не відокремлювати від навчального процесу. Такі діти краще себе відчувають, коли мають можливість реалізувати себе в загальному середовищі. Так вони мають змогу отримати всі освітні послуги, як і всі інші діти, і надалі краще пристосовуються до життя. Такій підхід вже опрацьовано, наприклад, в краматорській школі № 8, де відкриті інклюзивні класи”, – повідомив Остап Бодик.

Поряд із прийняттям Закону про освіту є питання децентралізації, тобто автономії навчального закладу – коли сама школа буде дбати про свій розвиток і взагалі про стратегію на декілька років вперед.

“Ми пишаємось тим, що в Бахмутському та Лиманському районах, у місті Маріуполь вже є прекрасні результати автономізації шкіл. Крім того, подає надію той факт, що практично всі школи Донецької області активно залучені у проектній діяльності. Вони впроваджують різноманітні регіональні, всеукраїнські та міжнародні проекти, які допомагають їм покращити стан навчальних закладів, наповнити новим обладнанням і дидактичними матеріалами”, – зауважив керівник інституту.

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

 


Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

577
коментарі відсутні

Дивiться також