У зоні АТО – передноворічна криза


У середині грудня почали виникати тривожні передвісники можливої кризи у зоні проведення антитерористичної операції.

Спершу з’явилася інформація стосовно проблем із обміном полонених, що був раніше запланований на 19 грудня. Згідно інформації української сторони проблеми виникли через те, що частина полонених з самопроголошених республік що повинні були бути обмінені, раптово відмовилися повертатися на окуповану територію. У ЛДНР у свою чергу звинуватили Україну у небажанні мінятися.

Згодом, 18 грудня згідно із офіційною заявою Міністерства закордонних справ РФ, Росія припиняє роботу свого представництва в Спільному центрі контролю і координації припинення вогню і стабілізації лінії зіткнення сторін (СЦКК) на Донбасі, російські офіцери покинуть Україну 19 грудня через «напруження морально-психологічної обстановки» і «зневажливого ставлення українських військовослужбовців».

У свою чергу прес-центр штабу АТО повідомив, що за даними розвідки, 19 грудня, через заяву Міноборони РФ про намір відкликати російських офіцерів із Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), противник може вдатися до агресивних наступальних дій по усій лінії зіткнення району проведення антитерористичної операції.

Цікаво що того ж дня, 18 грудня, близько 17.00 під обстріл з заборонених Мінськими домовленостями реактивних систем залпового вогню «Град» потрапив населений пункт Новолуганське підконтрольний Україні. Внаслідок обстрілу поранення отримали 8 мирних мешканців, пошкоджені 37 одноповерхових і двоповерхових будинків, 10 пятиповерхівок. Крім того, снаряди потрапили у школу, садочок та місцеву амбулаторію. Половина населеного пункту знеструмлена через пошкодження ліній електропередач, частково пошкоджено й газогін, повідомив прес-центр штабу АТО.

Далі – більше.

Наступного дня, 19 грудня, прес-центр штабу АТО повідомив, що були застосовані реактивні системи залпового вогню по жилим кварталам населеного пункту Зайцеве.

Також 19 грудня відбулося загострення на всій лінії зіткнення, під час якого відбулися бої, а також за даними прес-центру штабу АТО ЗСУ були 32 рази обстріляні супротивником, внаслідок чого загинули 2 українських військовослужбовців та ще 6 отримали поранення.

Українські чиновники впевнені, що виведення росіян зі складу СЦКК та подальше загострення пов’язані напряму та мають за мету стратегічні плани.

«Вихід РФ з СЦКК призведе до погіршення гуманітарної ситуації на Донбасі і спрямований виключно на те, щоб змусити Україну легалізувати «владу» ОРДЛО. Не вийде!» – написав заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука у своєму Twitter.

Мова йде про намагання примусити вести переговори між Україною та самопроголошеними республіками напряму, а не через посередників, що призведе до певної «легалізації» ватажків «народних» республік а також самих квазідержав.

Народний депутат України, координатор «Інформаційного опору», член комітету парламенту з питань національної безпеки і оборони, депутат Дмитро Тимчук у своєму повідомленні зазначив: «Більше того, велика частина офіцерів Росії в СЦКК – це офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Російської Федерації. По суті, вони виконували розвідувальні функції і навіть не приховували цього». Згідно словами Дмитро Тымчука, офіцери РФ з СЦКК вивчали позиції, пересування і дислокацію українських військових об’єктів.

В цей же час він підкреслив, що останнім часом представники російської сторони не могли проводити активну розвідку, так як Україна навчилася добре їм протидіяти. Тимчук, зокрема, пояснив: «Російські офіцери з СЦКК посилено заважали на початку свого перебування в Україні, коли в силах Антитерористичної операції ще не розуміли толком, які у них повноваження, обов’язки і права. А незабаром Україна виробила алгоритм протидії, і на сьогодні росіяни не приносили великої шкоди».

Саме цим за думкою парламентарія пояснюється вивід російських офіцерів зі складу СЦКК із одночасним переданням бойовикам зібраних розвідданих, що й призвело до активізації військових дій.

Наслідком чергового загострення стало те, що прийняття закону про реінтеграцію Донбасу у другому читанні відкладене до січня.

«Я сподіваюся і переконаний, що ми наступний пленарний тиждень – це буде, якщо я не помиляюся, 16 січня – почнемо з розгляду закону про деокупації, про визначення Росії агресором», – сказав Голова Верховної Ради Андрій Парубій в ході пленарного засідання в середу.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

1674
коментарі відсутні