«Усі сліди у воду»: як на Донеччині намагаються приховати участь росіян у бойових діях


На власній сторінці у соціальній мережі Facebook Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про тактику, що використовує «командування російських окупаційних військ» на Донеччині задля приховування кількості бойових, і не бойових втрат серед російських кадрових військових.

Так, згідно із інформацією розвідки поранених російських військових доставляють в лікарні, де їх реєструють як місцевих жителів. Загиблих же військових з РФ ховають в цивільному одязі і також реєструють як місцевих жителів.

Проте не завжди це вдається, буває так, що «хитрощі» командування провалюються через власну дурість.

Так, 4 квітня так званий «заступник начальника управління народної міліції ДНР, полковник» Едуард Басурін на брифінгу в Донецьку повідомив про загибель у результаті обстрілу Збройними Силами України мирного мешканця села Комінтернове Еркіна Ісманова 1974 року народження.

Проте одразу виявилося, що Басурін збрехав.

Під ім’ям Еркіна Ісманова ховався відомий бойовик незаконних збройних формувань самопроголошеної ДНР на прізвисько «Кедр», що приїхав до Донеччини з Росії ще у липні 2014 року та розпочинав «службу» у лавах загону «Палестина». Під час своєї служби він був нагороджений декількома «нагородами» та втратив руку, замість якої приробив собі молоток яким начебто збирався воювати «із бандерівцями».

Про його загибель того ж дня у групі Союз Добровольців Донбасу виходить пост з співчуттям щодо загибелі «бойового побратима», щоправда після появи «офіційної версії» загибелі Кедра пост був видалений.

Проте залишилася сторінка на сайті присвяченому акторів російського театру і кіно є сторінка актора Еркіна Исманова з датами життя 12.09.1974 – 03.04.2017. До того як стати бойовиком Еркін займався боксом, працював каскадером та актором другого плану у декількох російських кримінальних серіалах.

Проте навіть медійна відомість бойовика, що не раз був «героєм» у репортажах «ЗМІ» самопроголошеної республіки та РФ, не зупинили у спробах зробити з нього «мирного мешканця-жертву ЗСУ», що втім із тріском провалилася. А скільки було спроб зробити це з менш відомими бойовиками?

У прифронтовій Горлівці, мешканці якої на лінії вогню знаходяться вже 3 роки чудово знали, що усіх військових з Росії від поранень та мирних захворювань лікували у колишній поліклініці МВС Горлівського МУ на центральній вулиці міста імені Леніна, котра й у мирний час була доволі закритим об’єктом. Причому як розказували місцеві мешканці, лікували виключно військові лікарі з Росії задля більшої конспірації.

Проте восени 2017 року із невідомої причини військових лікарів з РФ вивели із Горлівки й усіх військових почали направляти до звичайних медичних установ до «штатських» лікарів. Задля більшої конспірації зазвичай вони приходили у цивільному одязі, але оскільки окрім цивільного одягу їм доводилося вистоювати й загальні черги до лікарів, багато з них не витримували і видавали себе, мовляв «я воюю не за те, аби чекати лікаря у загальній черзі».

Також жодних переваг «військовий» статус не надає і при лікуванні, то ж бойовики можуть розраховувати здебільшого на ті ж самі ліки, що й мирні мешканці Горлівки, а чого немає доводиться покупати за свої кошти.

Цікаво, що як повідомляють мешканці Горлівки якщо спершу вояки вели себе у медичних установах досить нахабно, то останнім часом ситуація змінилася – нахабства стало менше, навіть почала з’являтися тенденція, коли військові шукають співчуття у мирних мешканців, відчуваючи себе зрадженими.

Тож незважаючи на усі намагання приховати участь російських військових у бойових діях вони приречені на невдачу через як некомпетентність тих, хто виконує цю задачу, так і через балакучість самих військових.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

4730
коментарі відсутні