Як агресія Росії вплинула на правосуддя на сході України – результати дослідження


Загалом у нашої державі існує багато проблем в судовій і правоохоронній системах, які загострюються та трансформуються в умовах збройного конфлікту, що п’ятий рік триває в Донецькій і Луганській областях. Якою мірою забезпечується правосуддя фактично в під час війни? Чи була готова країна до таких викликів, наскільки спроможна справлятись з ними сьогодні? Які труднощі виникають у громадян і особливо переселенців, коли вони звертаються за відновленням справедливості в разі порушення їх прав?

Відповіді на ці питання – в звіті, який був підготовлений групою експертів за результатами дослідження. Презентація роботи “Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації” відбулася в Антикризовому медіа-центрі.

“Оцінка спроможності системи правосуддя належним чином працювати в умовах збройного конфлікту проводилася протягом двох років за участю широкого кола фахівців. До системи правосуддя автори дослідження віднесли як судові, так і правоохоронні органи. Також до фокус-груп були залучені адвокати, юристи, правозахисники, судові експерти, звичайні люди. Дослідження було ініційовано та проводилось за підтримкою Міжнародного фонду “Відродження”. За результатами було видано друковану доповідь, а також напрацьовані рекомендації”, – розповів Денис Денисенко, фахівець з права, заступник голови Луганського обласного правозахисного центру “Альтернатива”, учасник Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”.

З оцінками дослідників перед усім ознайомились представники судової та правоохоронної систем. За словами організаторів, було жваве обговорювання кожного висновку, висловлювалось багато цікавих думок. З деякими рекомендаціями вони були згодні, а по деяким точились гарячі дискусії.

Під час дослідження було виділено декілька основних проблем законодавчого забезпечення на сході країни, на яких закцентував увагу Маркіян Галабала, кандидат юридичних наук, адвокат.

Перша пов’язана з початком Операції об’єднаних сил. Але ж деякі органи, наприклад, Держприкордонслужба та Державна фіскальна служба продовжують використовувати термін АТО. Це призводить до подвійного трактування, що впливає на судові рішення.

“Також невизначений правовий статус військової прокуратури, яка була відновлена з початком бойових дій на сході України. Нарази вона підпорядкована Генштабу ВСУ, що протирічить Конституції – адже фігурантами справ, які повинна розглядати військова прокуратура, є військовослужбовці”, – зазначив Маркіян Галабала.

Третя проблема - ускладнений доступ до правосуддя, не вистачає кадрів, а в “сірій зоні” взагалі майже не діють органи правосуддя. Значна кількість судів Донецької та Луганської областей недоукомплектовані, кадровий голод відчутний в органах прокуратури та слідчих підрозділах поліції. Ця проблема посилюється із наближенням до лінії розмежування. Що стосується громадян, які залишились на тимчасово окупованих територіях, то їм взагалі складно потрапити до переміщених установ, що здійснюють правосуддя.

“Й досі, на п’ятому році війни, в Україні не напрацьований алгоритм евакуації правоохоронної системи. Коли в 2014-му відбувся широкомасштабний наступ, велику кількість оперативних справ було втрачено. Тому дослідники рекомендують дублювати всі документи в електронному вигляді та забезпечити швидке розгортання на новому місті мережі правоохоронних та судових органів”, – додав Роман Куйбіда, кандидат юридичних наук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Крім того, тільки в січні 2018-го року Україна нарешті визнала характер збройного конфлікту на Донбасі як міжнародний. Натомість не впроваджено змін до кримінального законодавства України для того, щоб належним чином імплементувати положення міжнародного права про злочини проти людяності.

Всі напрацьовані та обговорені з правоохоронцями рекомендації організатори дослідження спрямують до Верховної Ради, до Адміністрації Президента, до Ради суддів України тощо з метою врегулювання невирішених питань. 

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

853
коментарі відсутні