За колабораціонізм – 15 років громадянської обструкції


20 грудня на сайті Верховної Ради України був зареєстрований законопроект №7425 «Про захист української державності від проявів колабораціонізму» авторства 9 народних депутатів України.

Законопроектом його автори – 9 народних депутатів України, пропонують встановити покарання за співробітництво із ворогом або інакше кажучи колабораціонізм. До останнього відноситься допомога, матеріальна та нематеріальна, ворогу та «органам влади» що знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території Донбасу та Криму.

Встановлювати причетність громадянина України до коллаборантів чи ні має спеціальна перевірка на колабораціонізм, яку проводить спеціальна Комісія з питань розгляду фактів колабораціонізму, за заявою особи, що перевіряється, за рішенням комісії, заяви третіх осіб або відповідно до вимог самого законопроекту №7425 «Про захист української державності від проявів колабораціонізму». Обов’язковою перевірка на колабораціонізм є щодо претендентів на працевлаштування в органах державної влади та місцевого самоврядування, силових органів, призначенні на роботу в об’єкт, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, проведенні перевірки громадян у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, тощо.

Термін проведення перевірки осіб в порядку, встановленому цим Законом, не може перевищувати двадцяти років з дня закінчення агресії проти України та / або збройного конфлікту, факт чого засвідчується постановою Верховної Ради України.

У ході перевірки Комісія може оперувати поясненнями учасників процесу перевірки, документами, пояснення свідків, висновками або поясненнями експертів, поясненнями або консультаціями фахівців, інформацією, розміщеною в мережі Інтернет, інформацією, отримана Комісією за результатами направлення запитів фізичних, юридичних осіб, об’єднань громадян, суб’єктів владних повноважень та інші джерела інформації, не заборонені законом.

Якщо перевірка визнає громадянина причетним до колабораціонізму, він може оскаржити вирок комісії у судовому порядку, якщо ж це йому не вдасться, то згідно статі 12 його очікує покарання, забороняється:

  1. обіймати будь-які посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
  2. обиратися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  3. здійснювати правосуддя у відповідному суді;
  4. бути особою рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівником інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, військовослужбовцем Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону;
  5. обіймати (бути призначеним або обраним на) будь-які інші посади, пов’язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування;
  6. призначатися, обиратися, бути включеним до комісій, робочих груп, інших органів, що утворюються при органах державної влади чи місцевого самоврядування, бути залученим експертом щодо роботи вказаних органів;
  7. призначатися на роботу до об’єкта, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
  8. бути допущеним до державної таємниці;
  9. отримувати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської, холодної, пневматичної зброї.

Строк дії покарання становить від 10 років, якщо підозрюваний зізнається та наддасть допомогу у виявленні інших колаборантів, до 15 років.

Відношення до законодавчої ініціативи доволі неоднозначне, оскільки законопроект доволі широко тлумачить колабораціонізм та його прояви: це можуть бути як участь у бойових діях, так і організація мітингу на підтримку ЛДНР, як за працю у «органах влади» створених на тимчасово непідконтрольній Україні території, що пов’язана із прийняттям управлінських рішень, так і за пости у соцмережах у котрих висловлюється підтримка невизнаних республік Донбасу, тощо.

Таким чином під дію законопроекту може потрапити чимала кількість мешканців тимчасово непідконтрольних Україні територій, щоправда самі автори законопроекту запевняють, що даний законопроект торкнеться лише мізерну частину громадян України – близько 0,5%, в числі яких «депутати» в «ДНР» і «ЛНР», керівники міських «адміністрацій» і інші «чиновники», співробітники «республіканських» медіа, керівництво та викладацький склад ВНЗ, особи, причетні до проведення референдумів» 2014 року.

До того ж, можливість Комісії з колабораціонізму збирати докази і призначати покарання фактично прирівнює її статус до судового органу, якщо не де-юре, то вже точно де-факто, що протирічить чинному законодавству та мимоволі навіює аналогією з сумними «трійками НКВС» 30-х років минулого століття.

За думкою оглядачів даний орган може виявитися механізмом для посилення влади президенту України адже згідно законопроекту склад Комісії з питань розгляду фактів колабораціонізму з 50 осіб проводиться на основі конкурсу комісією, яку формують по 2 представника від Президента України, ВР, Кабміну, СБУ і Служби зовнішньої розвідки України.

Остаточно склад Комісії з питань розгляду фактів колабораціонізму також визначається Президентом і оформляється його Наказом. Словом, очевидно, що новий орган буде абсолютно підконтрольний главі держави.

Втім, згідно відповідно частини 3 статті 11 законопроекту, якщо підозрюваний у колабораціонізмі доведе, що змушений був брати участь в акціях на підтримку з-за погрози фізичного насильства, примусу або для усунення загрози їх застосування, від покарання він буде звільнений.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

6393
коментарі відсутні