День прапору України: історія свята. Інтерв’ю з фахівцями Державного обласного архіву


День прапору України: історія свята. Інтерв’ю з фахівцями Державного обласного архіву: спеціалісткою відділу використання інформації Яною Сорокіною та начальницею відділу використання інформації документів Наталею Пірожковою

Яна: Завтра у нас свято  – День Незалежності України, але сьогодні все ж мова піде про прапор України, адже кожний народ, маючи свою історію, має й свої історичні святині – герб, прапор. Гімн. Символіка передає сутність держави, дає уявлення про соціальні цінності державного ладу тощо. 

Наш прапор знають усі – блакитно-жовте полотнище. Блакитний – це небо, а жовтий – наші поля з пшеницею?

Наталя: Однак, хочу зауважити, що наш прапор не завжди мав такий вигляд. Його еволюція відображає багатовікові процеси розвитку України як держави, а українців – нації. Його нинішній вигляд було визначено постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992-го року «Про затвердження державним прапором України національного прапора».

Яна: А ось історія нашого прапору починається ще з часів Київської Русі. Тоді прапори були здебільшого червоного кольору – найбільш зручного для передачі сигналу під час бою. Ці стяги були трикутно-клинової форми, на яких зображувалися князівські знаки. Відомостей про них мало, проте точно відомо, що князь Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб синьому фоні.

Чи могло це послужити концепцією майбутнього національного прапора?

Наталя: На це питання намагались знайти відповідь безліч істориків . Можливо, саме так воно й є, адже поєднання синього та жовтого кольорів в історії України ми зустрічаємо доволі часто. Наприклад, у козацьку добу прапори мали прямокутну або, так звану, скошену форму. Традиційними мотивами козацьких знамен були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, постатей святих тощо. Лицьова сторона  полкових і сотенних корогв була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі , а зворотний бік – полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з встановленим зображенням.

Цікава інформація та я переконана, що більшість людей вперше чує таку історію нашого прапору

Яна: На козаках історія не закінчується. Далі мова про український національно-визвольний рух. У березні 1848 – го року в австрійській імперії вибухнула революція, так звана «Весна народів». У квітні того ж року в місті Львів було створено Головну Руську раду, яка відновила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) XIII – XIV століття з зображенням золотого лева на синьому фоні. Національними прапорами вважалися синьо-жовті та жовто-сині біколори.

Наталя: А далі історія веде нас у 1918-1920 роки , коли при УНР національний прапор було двічі перевернуто. Спочатку, це зробив Михайло Грушевський – голова Центральної Ради та перший президент України. Бувши істориком, він уважно вивчив весь матеріал стосовно прапорів. Які існували на території України й прийшов до висновку, що в традиціях наших предків прапор повинен бути з блакитним фоном та золотим малюнком на ньому.

Тож сучасний вигляд прапору створив Грушевський?

Яна: Можна й так сказати. Адже перший варіант державного прапора, запропонований Грушевським – блакитне полотнище з жовто-золотими зірками на ньому. Кількість зірок мала відповідати числу українських земель, що об’єдналися в одну державу. Чому Грушевський згодом відмовився від своєї ідеї – незрозуміло. Але коли мова йшла про біколор, він наполіг саме на тому, щоб жовтий колір, відповідно до канонів геральдики, розташовувався зверху.

Наталя: А вже за часи гетьмана Скоропадського український прапор виглядав наступним чином: блакитна смуга вгорі, а жовта внизу. Чому саме так він це зробив – невідомо. Однією з версій є те, що Скоропадський був членом масонської ложі «Молода Україна», а згідно з символікою и «вільних каменярів» над світом панує «знак води».

А вже при Радянському союзі в Україні синьо-жовті кольори прапора були замінені яскраво червоним кольором. Але ж як Україна повернулась до блакитно-жовтого полотнища?

Наталя: Вперше, за часи Радянського союзу, український прапор знову замайорів 14 березня 1990-го року в містечку Стрий, а через дев’ять днів – над Тернопільською міською Радою, потім у Львові, Івано-Франківську  та Житомирі, а через деякий час синьо-жовта хвиля патріотизму докотилася до столиці, де в липні 199-го року над Київрадою також було піднято наш легендарний прапор.

Яна: А вже 23 – го серпня 1991-го року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної ради. Якраз до цієї події й прив’язаний Указ другого Президента України    Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України». На сьогодні, цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї ВРУ.    

Українська революція 2013-2014 років перетворила український прапор на синьо-жовту атрибутику на символ боротьби України з противниками української державності та незалежності

Наталя: саме тому у серпні 2015-го року на Софійській площі у Києві відбулась виставка «Прапорів-реліквій». На ній представили понад 60 національних прапорів: бойових, волонтерських, з Національного музею історії, а також фрагмент легендарного прапора з телевежі на горі Карачун. Хочу розповісти історії деяких з цих прапорів. Наприклад. прапор з гори Карачун: 14-го травня 2014-го року нацгвардієць Мирослав Гай разом з десантником 95-ї аеромобільної бригади Сергієм Шевчуком без жодної страховки встановили цей прапор на верхівці 120-ти метрової телевізійної вежі на Карачуні поблизу Слов’янська. Згодом, внаслідок обстрілів вежу було зруйновано, але Мирослав,  ризикуючи життям, знайшов серед уламків клаптик стяга та забрав його з собою.

Яна: А я хочу розповісти трагічну історію прапору, що був подарований солдату 93 ОМБр Олександру Куренкуйого другом перед відправкою в зону АТО. Прапор використовувався підрозділом зенітників де служив Олександр. Під час виходу з «Іловайського котла»  29-го серпня 2014-го року прапор був  у машині ЗІЛ-131 із зенітною установкою в кузові. Машина була обстріляна, двоє бійців загинуло. А інші пересіли на вцілілий транспорт 93-ї бригади. Пізніше вони потрапили в російський полон. Понівечений прапор виявлено у згорілій машині ЗІЛ – 131 пошуковою групою Місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан» ) під час розшуку загиблих українських вояків у вересні 2014-го року.

Наталя: Держархів області вітає усіх зі Святом Державного прапора. На цю честь сьогодні у сквері «Театральний» у Костянтинівці пройшла виставку до Дня Прапору .

Яна: А 24-го серпня у Краматорську у парку культури та відпочинку відбудеться святкування Дня Незалежності України  та працюватимуть різноманітні локації. О 18-00 запрошуємо приєднатися до урочистої ходи за участю військовослужбовців України та громадськості.

Юлія Дерека

 

 

  

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on Pinterest

9674
коментарі відсутні

Дивiться також